Кубок з флаг-футболу знов у Вінницьких Вовчиць

11 березня в Києві в спорткомплексі “Меридіан” відбувся Кубок з флаг-футболу серед жіночих команд.

Результати Кубку:

«Бульдожки» – «Валькірії» – 48:28
«Вовчиці» – «Титаніди К-ПНУ» – 35: 6
«Валькірії» – «Вовчиці» – 0:38
«Бульдожки» – «Титаніди К-ПНУ» – 40:18
«Валькірії» – «Титаніди К-ПНУ» – 6:32
«Бульдожки» – «Вовчиці» – 6:34

Положення команд після Кубку:

1. «Вовчиці»
2. «Бульдожки»
3. «Титаніди К-ПНУ»
4. «Валькірії»

Післяматчевий коментар тренера команди «Титаніди К-ПНУ» Сергія Полюха:

“На гру їхали натхненні товариською зустріччю з “Вовчицями”, в якій поступилися в 2 очки. Я навіть в сні бачив як тримав кубок… Але все закінчилось не так добре… Лише трете місце. Хоча вважаю, що для розвитку команди поразка цінніша, ніж перемога, адже найкраще вчитись на помилках. Цього разу ми знімали усі наші ігри та за прикладом заокеанських колег детально аналізуватимемо відзнятий матеріал. Попереду дуже багато роботи, як в аспекті тактики, так і щодо роботи гравців над собою. Дівчата в нас сильні і я вірю, що вони зможуть виправитись і покажуть набагато кращий результат у наступних матчах.

Я дуже люблю, коли учасники змагань щось пишуть про суперника, тому скажу кілька слів про кожну з команд. Почнемо з переможців. “Вовчиці” – команда, яка не просто так має цю назву, вони буквально “вигризають” кожну перемогу. Впевнені розіграші, дуже швидкі гравці і нешаблонний QB. Грати проти них найважче. Я за природою не конфліктна людина і не люблю тиснути на своїх підопічних, тому вони не звикли працювати під тиском, турнір показав, що це треба змінювати.

З “Бульдожками” з’явилась тенденція, яка мені дуже не подобається… Вони виграють в нас використовуючи одні і ті ж комбінації, працюючи на двох-трьох людей. Нам треба вчитись адаптуватись. Ще відчувалась рука досвідченого тренера, який вміло коригував дії дівчат. Ну і останнє, це настрій наших дівчат, вони опустили руки і повністю провалились в кінці матчу.  Знову говоримо про вміння працювати під тиском. Над цим треба працювати.

“Валькірії”, в них бачу “Титанід” на початку розвитку, спочатку розгубленість, а потім справжній азарт, вогонь в очах і прояв стійкості характеру. Новачків прийнято хвалити і, в принципі, є за що. Наскільки я побачив, відбулися великі кадрові зміни в порівняні з минулим турніром, тобто приїхала майже нова команда, через травми втратила кілька гравців, останні матчі догравали в п’ятьох, без замін, але не здавались!

Загалом турніром задоволені, є жага до вдосконалення і перемог. Як тренер, я також зауважив для себе помилки, над якими буду працювати, а отже матчі все-таки принесли не абияку користь. А ще завжди приємно отримувати медалі, хоч і не золоті.”

 

Поділитись