23 червня 1991 року – #af_ua

23 червня 1991 року

«Харківські Атланти». Перша перемога

Шановні шанувальники заморської забави, продовжуючи вивчення історії американського футболу на теренах України, продовжуємо рубрику – Цього дня в світі американського футболу в Україні.
В цей день 23 червня 1991 року, в Донецьку, на стадіоні «Шахтар», відбувся матч чемпіонату Радянського Союзу з американського футболу між командами – «Донецькі Скіфи» та «Харківські Атланти».

Перед цим поєдинком обидві команди вже провели зустрічі із суперниками в рамках чемпіонату: «Донецькі Скіфи» провели дві зустрічі, одну з яких програли «Московським Ведмедям», в Москві, з рахунком 89:6, а другу зустріч з «Мінськими Зубрами», в Донецьку, на стадіоні «Локомотив», виграли з рахунком 26:12. «Харківські Атланти» ж свій перший матч програли «Каспійським Сфінксам», в Москві, з рахунком 31:0. Отже обидві команди хотіли перемогти за будь яку ціну.

При підготовці матеріалу, мені вдалося поспілкуватися з безпосередніми учасниками того матчу.

Євгеній Блізнєцов, колишній квотербек «Атлантів» так розповів про пригоди команди в Донецьку – «Я пригадую ті події дуже добре. Пригадую що нас привезли ввечері напередодні гри, 22 червня, бо гра мала відбутися 23 червня чи то о десятій, чи то об одинадцятій годині ранку. Нас поселили в готель «Шахтар», ну і щоб трохи провітритися ми командою спустилися в розважальну зону готелю. А вже тоді почалися ігрові автомати, музло, діскачі. І тут ми заходимо у зону відпочинку, а всі ж хлопці кремезні, місцеві давай питати – «Хто такі?» – Ми давай пояснювати що команда з американського футболу, з Харкова, що завтра буде гра. А в тій тусовці виявилися гравці команди супротивника. Ну і окрилені успіхом після матчу з мінчанами давай розповідати нам що нас завтра порвуть. Наших це зачепило конкретно. У нас так не було прийнято в команді до гри такі заявки кидати. Але спокійно розійшлися після тусовки хто куди».
А як я вже розповідав що тренер «Атлантів» був дуже чудовим не тільки тренером, але й психологом, завжди налаштовував команду на боротьбу. Його лозунг був завжди такий що треба грати до кінця, навіть коли ти програєш. І от перед грою замотивував спортсменів так що ті вийшли не просто на гру, а на справжню битву.

Сергій Марценко, колишній захисник «Атлантів» трохи поділився своїми спогадами – «Пригадую що всю гру схватка лайменів з обох боків була дуже моцною. У них були в лінії борці титуловані, ну і наші лаймени були не робкого десятка. За техніку тоді сильно ніхто не переймався, грали за рахунок сили, характеру. Гра была дуже силова».

Євгеній Блізнєцов – «Ця була моя перша офіційна гра на позиції квотербека. Це була перша гра де ми вже пробували грати пасову гру. Проти пасової гри захист «Скіфів» грав слабо. При бігових комбінаціях трохи впиралися. Я навіть запам’ятав один ігровий момент коли задній бігучий Валерій Красильник (нажаль пішов з життя), виплутався з дуже важкої ситуації.

Ми грали широкий винос, і коли я відкинув м’яч Валерію, то захист почав закривати край і бігова комбінація почала потроху захлинатися, і захист почав ганяти нашого бігунка. Але Валерій проявив кмітливість, і під час бігу кинув м’яч о землю і пробив по воротах дроп-гол десь з 25-30 ярдів. Суддів цей удар трохи загнав у ступор, вони почали переглядатися один на одного, не могли зрозуміти що то було і яке рішення приймати. Пройшлися швиденько по правилах і зарахували дроп-гол як філд-гол і нарахували команді три очки».

Доречі це мабуть перший і єдиний поки що реалізований розіграш філд-голу за допомогою дроп-голу за всю історію українського американського футбол. А можливо і на теренах колишнього СРСР.

Євгеній Блізнєцов – «Ще пригадую пару смішних моментів з тої гри:
Перший момент – це коли я встав на за центром а за гардом щоб розіграти м’яч. Мені почали кричати що не туди встав, але я не зрозумів що відбувається і дав команду «хат». Потім побачив що м’яч за центром з ліва від мене. Але одразу зорієнтувався та розіграв комбінацію.

Другий момент – це коли Сергій Москаленко отримав декілька порушень і почав ганятись за московським суддею, а той почав бігати «восьмьорки» від «Маскаля». Але потім Сергія заспокоїли, відправили на бровку і ми продовжили грати».

В той день футбольні Боги були на стороні «Атлантів». У команди з Харкова виходило все, захист харків’ян грав дуже надійно. Атаки «Скіфів» закінчувалися майже не почавшись. Захист або робив перехоплення, або фамбли. В нападі проходило все, і біг і пас. Лінія нападу дуже добре зіграла в той день, давала молодому квотербеку впевнено грати пасову гру. Поєдинок закінчився з рахунком 6:43 на користь «Атлантів». Це була перша перемога харківських спортсменів з моменту заснування клубу.

Після гри донецькі спортсмени підійшли до харків’ян, подякували за гарну гру, і сказали що є до чого готуватися. З того моменту зародилося легендарне вічне протистояння між Харковом і Донецьком, про яке я вам буду розповідати в майбутніх історичних епусах.

Поділитись